<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Collection:</title>
  <link rel="alternate" href="https://card-file.onaft.edu.ua/handle/123456789/10239" />
  <subtitle />
  <id>https://card-file.onaft.edu.ua/handle/123456789/10239</id>
  <updated>2022-03-09T08:59:09Z</updated>
  <dc:date>2022-03-09T08:59:09Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Вивчення ефективності застосування мікрохвильового нагріву нафтопродуктів</title>
    <link rel="alternate" href="https://card-file.onaft.edu.ua/handle/123456789/17927" />
    <author>
      <name>Бошкова, І. Л.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Волгушева, Н. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Тітлов, О. С.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Альтман, Е. І.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мукмінов, І. І.</name>
    </author>
    <id>https://card-file.onaft.edu.ua/handle/123456789/17927</id>
    <updated>2021-07-07T09:56:35Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Вивчення ефективності застосування мікрохвильового нагріву нафтопродуктів
Authors: Бошкова, І. Л.; Волгушева, Н. В.; Тітлов, О. С.; Альтман, Е. І.; Мукмінов, І. І.
Abstract: Розглядається задача оптимізації нагріву нафтопродуктів при зливі з &#xD;
залізничних цистерн при використанні мікрохвильового нагрівання. &#xD;
Встановлено, що мікрохвильовій нагрів дозволяє значно спростити &#xD;
технологічну схему, виключивши всі процеси і апарати, пов'язані з підготовкою &#xD;
теплоносія. Визначено, що в даний час існуючі патенти і технічні рішення, &#xD;
запропоновані до застосування мікрохвильового нагріву для розігріву &#xD;
нафтопродуктів, припускають, що мікрохвильова енергія падає на вільну &#xD;
поверхню рідини. Стверджується, що недоліком подібних схем є істотна &#xD;
нерівномірність нагріву внаслідок того, що мікрохвильова енергія швидко &#xD;
згасає при просуванні вглиб цистерни. Відзначається, що при нагріванні від &#xD;
поверхні рідини в цистерні відстань від джерела до зливного отвору досить &#xD;
велика, внаслідок чого неможливе ефективне використання мікрохвильового &#xD;
нагріву. Запропоновано спосіб вирішення цієї проблеми, що полягає в &#xD;
установці мікрохвильового пристрою всередині порожнистої труби, яка &#xD;
безпосередньо приєднується до верхнього люка при підготовці до відкачування &#xD;
і занурюється в нафтопродукт на глибину, що корелюється з глибиною &#xD;
проникнення мікрохвильового поля в конкретному продукті. Проведено оцінку &#xD;
глибини проникнення мікрохвильової енергії в досліджуваний нафтопродукт -&#xD;
мазут, на підставі якої рекомендовано встановлювати відстань від випромінювача до зливного отвору. Стверджується, що моделювання &#xD;
мікрохвильового нагрівання доцільно проводити на основі диференціального &#xD;
рівняння теплопровідності з урахуванням внутрішніх джерел теплоти. &#xD;
Представлено математичну модель, що описує нагрівання об’єму високов'язких &#xD;
нафтопродуктів як процес теплопровідності в необмеженому масиві при дії &#xD;
мікрохвильового випромінювання. На прикладі мазуту проведені розрахунки з &#xD;
використанням методу кінцевих різниць, які показали розподіл температур в &#xD;
масиві в різні моменти часу.
Description: Вивчення ефективності застосування мікрохвильового нагріву нафтопродуктів / І. Л. Бошкова, Н. В. Волгушева, О. С. Тітлов, Е. І. Альтман, І. І. Мукмінов // Technical research and development : monograph. — Boston, 2021. — 15 p.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>«Smart» industry</title>
    <link rel="alternate" href="https://card-file.onaft.edu.ua/handle/123456789/17873" />
    <author>
      <name>Antonova, A.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Snigur, T.</name>
    </author>
    <id>https://card-file.onaft.edu.ua/handle/123456789/17873</id>
    <updated>2021-06-18T06:35:56Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: «Smart» industry
Authors: Antonova, A.; Snigur, T.
Abstract: The Turing test has not yet been passed. A superintelligence capable of &#xD;
learning as a person, acquiring new knowledge and solving previously unheard-of &#xD;
tasks, which would not be inferior in intelligence to most people, and in many &#xD;
things would even surpass it, has not yet been created. But already the technologies &#xD;
of the fourth industrial revolution are inviting modern enterprises to focus on an &#xD;
integrated approach.&#xD;
The use of statistical methods in production and at the operational stage is a &#xD;
dead-end branch of development. The symbiosis of machine learning and &#xD;
numerical modeling algorithms is a completely contingent decision. Yes, there are &#xD;
risks, but they can be mitigated with strong industry expertise and best-in-class &#xD;
technologies. The system only generates recommendations - the decision is still &#xD;
left to the human. Perhaps, in a very short time, artificial intelligence will be able &#xD;
to solve new creative problems, but today the technological tandem of man and &#xD;
machine looks the most realistic.
Description: Antonova, A. «Smart» industry / Alfiia Antonova, Tatyana Snigur // Artificial intelligence as a basis for the development of the digital economy : textbook / edited by I. Tatomyr, Z. Kvasnii. – Praha, 2021. – P. 200-216.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Исследование взаимодействия ионов Sc (III) и Tb(III) с полифенольными соединениями</title>
    <link rel="alternate" href="https://card-file.onaft.edu.ua/handle/123456789/17741" />
    <author>
      <name>Степанова, А.</name>
    </author>
    <id>https://card-file.onaft.edu.ua/handle/123456789/17741</id>
    <updated>2021-06-18T05:41:42Z</updated>
    <published>2015-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Исследование взаимодействия ионов Sc (III) и Tb(III) с полифенольными соединениями
Authors: Степанова, А.
Abstract: Как отмечалось в обзоре литературы, соединения фенольной и полифенольной природы проявляют свойства антиоксидантов, содержатся в составе тканей многих растений, в том числе лекарственных, и применяются при производстве различных биологически активны добавок. Углеродный скелет молекул различных фенолов включает одно или несколько бензольных колец, а химическая и биологическая активность связана с присутствием в них одной или нескольких гидроксильных или карбоксильных групп. &#xD;
   В данной главе представлены результаты исследования взаимодействия полифенольных соединений с ионами тербия (III), а также катехинов с ионами скандия (III). В качестве полифенольного стандарта использовали галловую кислоту, которая содержит в молекуле три гидроксильные группы и применяется для таких же целей в случае спектрофотометрического определения суммы полифенольных соединений.
Description: Степанова,  А. Исследование взаимодействия ионов Sc (III) и Tb(III) с полифенольными соединениями / Анна Степанова // Применение твердофазной спектрометрии для определения антиоксидантов. Возможности использования твердофазной люминесценции в анализе полифенольных соединений / С. Бельтюкова, А. Степанова, О. Теслюк. - Saarbrücken, Deutschland : Palmarium Academic Publishing, 2015. – С. 101-123.</summary>
    <dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Спектрально-люминесцентные характеристики комплексов Y(III) с хлорогеновой кислотой и Tb(III) с пропилгаллатом</title>
    <link rel="alternate" href="https://card-file.onaft.edu.ua/handle/123456789/17738" />
    <author>
      <name>Степанова, А.</name>
    </author>
    <id>https://card-file.onaft.edu.ua/handle/123456789/17738</id>
    <updated>2021-05-25T09:18:26Z</updated>
    <published>2015-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Спектрально-люминесцентные характеристики комплексов Y(III) с хлорогеновой кислотой и Tb(III) с пропилгаллатом
Authors: Степанова, А.
Abstract: Как отмечалось в обзоре литературы, полифенольные кислоты и их производные являются эффективными антиоксидантами, благодаря чему определяют лечебные свойства растительного сырья или применяются в качестве консервантов в различных пищевых продуктах. К соединениям этого ряда относятся хлорогеновая кислота, в больших количествах содержащаяся в зернах кофе и определяющая его качество, а также пропиловый эфир галловой кислоты (пропилгаллат), применяющийся в качестве консерванта в пищевой промышленности.&#xD;
   Ввиду большого интереса к природным и синтетическим антиоксидантам, разработка простых и экспрессных методик их определения является весьма актуальной.
Description: Степанова  А. Спектрально-люминесцентные характеристики комплексов Y(III) с хлорогеновой кислотой и Tb(III) с пропилгаллатом / Анна Степанова // Применение твердофазной спектрометрии для определения антиоксидантов. Возможности использования твердофазной люминесценции в анализе полифенольных соединений / С. Бельтюкова, А. Степанова, О. Теслюк. - Saarbrücken, Deutschland : Palmarium Academic Publishing, 2015. – С. 79-100.</summary>
    <dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

