DSpace Collection:

РОЗРОБКА І ВИКОРИСТАННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХ КОРМОВИХ ДОБАВОК У ГОДІВЛІ КУРЕЙ-НЕСУЧОК

2019-12-23T08:52:56Z

Title: РОЗРОБКА І ВИКОРИСТАННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХ КОРМОВИХ ДОБАВОК У ГОДІВЛІ КУРЕЙ-НЕСУЧОК Authors: Б. в. ЄГОРОВ, І. С. ЧЕРНЕГА Abstract:

Високі темпи розвитку птахівництва вимагають вирішення таких проблем як, розширення сировинної бази при виробництві комбікормів і забезпечення кальцієвого дефіциту у високопродуктивних несучок. Разом з тим, при
виробництві соків і рослинних консервів утворюється велика кількість відходів, які дуже швидко псуються і вимагають негайної утилізації. Тому, необхідною умовою розвитку птахівництва є розробка способу переробки побічних продуктів консервної промисловості в кормові добавки.
У статті представлена розроблена технологія переробки томатних вичавок в кормові добавки у порівнянні з традиційною технологією. Теоретично обґрунтовано вибір компонентів томатної кормової добавки та необхідність пошуку економічно ефективного способу переробки томатних вичавок у томатну кормову добавку (ТКД).
Для визначення можливості використання ТКД в якості компонента комбікорму, у лабораторних умовах досліджено вплив процесу екструдування на її фізичні властивості. Зразки ТКД досліджували за показниками, які в найбільшій мірі характеризують технологічні властивості готової продукції та ефективність процесу екструдування.
Також було досліджено хімічний склад кукурудзи і ТКД до та після екструдування. Режими екструдування викликали інтерес дослідження зміни амінокислотного складу білків ТКД під впливом екструдування. В зразках ТКД визначали ступінь набухання екструдата, яка характеризує ефективність засвоєння поживних речовин організмом птиці.
Проведення зоотехнічного експерименту на курях-несучках продукційного періоду вирощування з використанням комбікорму з додаванням ТКД у кількості 25 % показало, що отримана томатна кормова добавка характеризуються задовільними фізичними властивостями та здатна вирішити проблему розширення асортименту кормової сировини, утилізації відходів консервної промисловості з підвищеним вмістом вологи, кальцієвого дисбалансу у курей-несучок в період овуляції, за рахунок введення крейди кормової, та зменшити витрати на виробництво комбікормів для сільськогосподарської птиці.

ВИЗНАЧЕННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ТА ЯКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЗЕРНОВОЇ КВАСОЛІ БІЛОЇ

2019-12-23T08:51:19Z

Title: ВИЗНАЧЕННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ТА ЯКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЗЕРНОВОЇ КВАСОЛІ БІЛОЇ Authors: Л. В. БАЛЯ Abstract: а основі аналізу науково-технічної літератури встановлено, що зернобобові займають виняткове місце серед продовольчої сировини завдяки унікальному біохімічному складу, обумовленому, головним чином, високим вмістом
білка. Зернова квасоля є джерелом функціональних інгредієнтів: харчових волокон, амінокислот, вітамінів, макро- і мікроелементів.
Аналіз хімічного складу дає уявлення про харчову цінність продукту, а також дає змогу спрогнозувати технологічні властивості та біологічні ефекти під час вживання цього продукту У статті наведені дослідження з визначення хімічного складу ботанічних сортів зернової квасолі білої господарсько-ботанічних сортів Мавка, Щедра і Еврика, вирощеної в Центральній частині України, представлені їх фізичні характеристики, щодо розмірів та проведена органолептична оцінка. Встановлено, що зернова квасоля біла досить суттєво відрізняються як за розміром, так і за кольором. За довжиною зерна квасолі знаходяться в межах від 8,9 до 14,1 мм, за шириною − від 6,1 до 7,2 мм, товщина − від 5,0 до 5,2 мм. За кольором зернова квасоля біла була від білого до світло-бежевої. Також відрізнялася зернова квасоля за формою. Квасоля сорту Мавка мала форму зерна ниркоподібну, а сорти Щедра та Еврика − кулясте зерно. Щодо смаку і запаху, то проявлявся лише слабий відтінок сирого крохмалю або він був взагалі відсутній.
Також зерна квасолі відрізнялися і за масою і варіювалися на 100 зерен від 353,44 г (сорт Щедра) до 604,00 г (сорт Мавка).
Визначений хімічний склад сортів зернової квасолі показав, що вміст жирів складає 1,3–1,94 %, вміст білку 20,81…22,03%. Фракційний склад білків від їх загальної кількості складають: глобуліни – 43,76–44,93 %, альбуміни – 40,35–42,05 %, глютеліни – 13,02–15,6 %. Основну частину сухих речовин квасолі це вуглеводи, які представлені в основному крохмалем, клітковиною, геміцелюлозою та пектином. Вміст крохмалю коливається від 44,8 до 45,4 %. вміст жиру – 1,30…1,94%, вуглеводів – 54,34…54,89%. Значний вміст вуглеводів визначає високу енергетичну цінність. Так, енергетична цінність зернової квасолі складає 293,06–299,06 ккал. що не надто розрізняється за сортами.

ВПЛИВ ПЛАЗМОХІМІЧНО АКТИВОВАНОЇ ВОДИ НА ВУГЛЕВОДНО-АМІЛАЗНИЙ КОМПЛЕКС ЗЕРНА ПШЕНИЦІ

2019-12-23T08:54:19Z

Title: ВПЛИВ ПЛАЗМОХІМІЧНО АКТИВОВАНОЇ ВОДИ НА ВУГЛЕВОДНО-АМІЛАЗНИЙ КОМПЛЕКС ЗЕРНА ПШЕНИЦІ Authors: C. Ю. МИКОЛЕНКО, Ю. С. ЧУРСІНОВ, В. Ю. СОКОЛОВ, А. М. ПУГАЧ, С. Ю. ДІДЕНКО Abstract:

В статті показано вплив плазмохімічно активованої води на особливості процесу вологотеплової обробки з огляду на зміни крохмалю зерна пшениці та активність амілолітичних ферментів, присутніх у зерні. Встановлено, що плазмохімічно активована вода зі збільшенням тривалості обробки викликає зміну активності α-амілази зерна пшениці.
Визначено вплив води, підданої дії контактної нерівноважної плазми, на властивості пшеничного крохмалю за допомогою амілографа.
Встановлено особливості перебігу вологотеплової обробки зерна пшениці і перетворення високомолекулярних сполук у випадку застосування плазмохімічно активованої води.
Показано вплив води, підданої дії контактної нерівноважної плазми, на мікрофлору зерна під час його гідротермічної обробки.
Розглянуто можливість використання плазмохімічно активованої води у технології виробництва цільнозернових продуктів.

МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ КОМБІНОВАНИХ ЙОГУРТОВИХ НАПОЇВ

2019-12-23T08:55:31Z

Title: МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ КОМБІНОВАНИХ ЙОГУРТОВИХ НАПОЇВ Authors: Н. А. ТКАЧЕНКО, П. О. НЕКРАСОВ Abstract: В роботі наведено аналіз ринку йогуртів в Україні, показано споживчі переваги українців при виборі йогуртів з наповнювачами, наведено сегментарний розподіл структури споживання йогуртів в залежності від виду наповнювача. Окреслено перспективи розширення асортименту йогуртів та йогуртових напоїв із зерновими інгредієнтами, обґрунтовано доцільність розробки інноваційних технологій комбінованих молочно-зернових йогуртових напоїв з наповнювачами зі збалансованим хімічним складом. Показано перспективність комбінування молочної й рослинної сировини для створення новітніх продуктів харчування зі збалансованим хімічним складом. Обґрунтовано вибір сировинних інгредієнтів для розробки цільових продуктів – йогуртової основи, сироватки сирної, борошна рисового для дитячого харчування та гарбузового наповнювача з цукром; проаналізовано цінність сировинних інгредієнтів; окреслено їх вплив на здоров’я людини. Математичне моделювання компонентного складу комбінованих молочно-зернових йогуртових напоїв з наповнювачами здійснено у середовищі Microsoft Excel.
В результаті математичного моделювання розроблено чотири рецептури на виробництво йогуртових напоїв зі співвідношенням білків : жирів : вуглеводів – 1 : 1 : 4, яке відповідає сучасним вимогам нутриціології до харчування дорослої здорової людини. Розраховано хімічний склад йогуртових напоїв на основі довідникових даних щодо складу використаних
сировинних інгредієнтів; масова частка білків у цільових продуктах складе 2,001…2,264 %; масова частка жирів та вугле- водів – 2,003…2,265 та 8,001…9,048 % відповідно. Визначено вміст молочних і рослинних білків, молочного й рослинних жирів у напоях, а також вміст моно-, ди- та полісахаридів. Показано, що комбінування молочної й рослинної сировини
дозволить виробити йогуртові напої, збагачені розчинними й нерозчинними полісахаридами – клітковиною, геміцелюлозою, пектином, а також природним структуроутворювачем – рисовим крохмалем, масова частка якого складе 1,763…2,805 %.
Розраховано амінокислотний склад білків комбінованих молочно-зернових йогуртових напоїв; показано, що цільові продукти не міститимуть лімітованих амінокислот за рахунок комбінування молочної й рослинної сировини, тоді як у контрольному зразку – йогурті – лімітованими є сірковмісні амінокислоти (скор складає 94,3 %).