Їжа в пареміях: на перетині культур

Abstract

Робота присвячена студіюванню історії виникнення, розвитку та значення українських паремій, що мають стосунок до української кухні: продуктів харчування, страв та приправ, а також польських, англійських та латинських їхніх відповідників. Як відомо, фольклор поділяється на різноманітні жанри: анекдоти, байки, гуморески, думи, казки, легенди, міфи, оповідки, перекази, пісні, співанки (співомовки), приказки, прислів’я, примовки (примовлянки), замовляння, заклинання, лічилки, скоромовки, безкінечники тощо. Багато таких фольклорних та й авторських творів присвячено їжі як невід’ємному джерелові людського буття та культурному його сегментові. У цьому виданні увазі читачів пропонуються зразки народної творчості, що об’єднані терміном «паремії» (з грецької мови притча, іносказання, з латини приказки, прислів’я), домінантною темою яких є харчування та господарювання. Робота розрахована на студентів-харчовиків, а також антропологів, етнографів, екологів, економістів, істориків, культурологів, філологів, філософів, фольклористів і всіх, хто цікавиться проблемами розвитку культури, які пов'язані з традиціями харчування.

Работа посвящена изучению истории возникновения, развития и значению украинских паремий, имеющие отношение к украинской кухне: продуктов питания, блюд и приправ, а также польских, английских и латинских их соответствий. Как известно, фольклор делится на различные жанры: анекдоты, байки, юморески, думы, сказки, легенды, мифы, рассказы, предания, песни, песни (юморески), поговорки, пословицы, прибаутки, заговоры, заклинания, считалки, скороговорки и тому подобное. Много таких фольклорных и авторских произведений посвящено пище как неотъемлемому источнику человеческого бытия и культурному его сегменту. В этом издании вниманию читателей предлагаются образцы народного творчества, объединенные термином «паремия» (с греческого языка притча, иносказание, с латыни поговорки, пословицы), доминантной темой которых является питание и хозяйствование. Работа рассчитана на студентов-пищевиков, а также антропологов, этнографов, экологов, экономистов, историков, культурологов, филологов, философов, фольклористов и всех, кто интересуется проблемами развития культуры, связанными с традициями питания.