Регіональні особливості формування та розвитку ресурсного потенціалу сільських територій

Abstract

Дисертація присвячена формуванню концептуальних засад та розробкі теоретичних і прикладних основ регіональних особливостей формування та розвитку ресурсного потенціалу сільських територій. Встановлено, що ресурсний потенціалу сільських територій – це фактичний та потенційний набір ресурсів природного, демографічного, туристично-рекреаційного і виробничого характеру, яким володіють і/або користуються спільноти, що проживають на сільських територіях країни й окремих її регіонів. Запропоновано вважати, що його найважливішими елементами є природно- ресурсний потенціал, демографічний потенціал, туристично-рекреаційний потенціал, виробничий потенціал. Уточнено зміст суті категорії «демографічний потенціал», яку крім складової «трудові ресурси» доповнено складовою «підприємницька здатність». Запропоновано напрями та обґрунтовано першочерговість розбудови соціальної інфраструктури, як чинника розвитку демографічного потенціалу сільських територій Миколаївської області: І місце – обладнання житла гарячим водопостачанням; ІІ місце – наявність лікарняних закладів та пересувного обладнання; ІІІ місце – наявність доріг з твердим покриттям; IV місце – наявність клубів, будинків культури; V місце – наявність спортивних споруд. Стверджується, що найважливішим фактором розвитку та відтворення туристично-рекреаційного потенціалу сільських територій Миколаївської області є наявність автомобільних доріг із твердим покриттям у задовільному функціональному стані. Розроблено автомобільний маршрут відвідування найвидатніших природних, історичних, культурних, рекреаційних та інших, цікавих для туристів, місць області, який утворює туристичне «золоте кільце» Миколаївщини довжиною 1057,3 км. Доводиться, що для початку його повноцінного функціонування необхідно провести ремонт дорожнього полотна на суму 1006,7 млн. грн.