Том 11 № 3

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 10
  • Документ
    ВОЛОКОННО-ОПТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА КОНТРОЛЯ ТЯГИ ГАЗОТУРБИННЫХ ДВИГАТЕЛЕЙ
    (2019) А. К. Сандлер, А. Ю. Карпилов
    На современном этапе эволюции судовой энергетики отмечается определенный рост применения газотурбинных установок (ГТУ). Анализ эксплуатации судов и кораблей с ГТУ показал, что эти установки более эффективны по сравнению с дизельными на быстроходных (со скоростью хода более 20 … 25 узлов) судах водоизмещающего типа, а также на судах с динамическими принципами поддержания с большой энерговооруженностью - до 20 … 40 кВт на 1 тонну  водоизмещения против 1 … 2 кВт на 1 тонну у водоизмещающих судов со скоростями движения 12 … 15 узлов. Для судов и кораблей с динамическими принципами поддержания актуальным является точное определение векторов тяги двигателя. Традиционно измерение усилий, передаваемых на корпус, производится в узлах крепления установки либо на специальных динамометрических стендах. В обоих вариантах контроля сложным является выбор тягоизмерительных устройств (ТИУ), обеспечивающих достаточно высокую информативность и чувствительность измерений. Анализ существующих ТИУ показал, что применение их для контроля вектора тяги ГТУ в специальных эксплуатационных условиях характеризуется  недостаточной достоверностью результатов измерения. В сложившейся ситуации представилась целесообразной разработка нового схемотехнического решения  ТИУ. Конструкция устройства позиционировалась как такая, в которой отсутствует необходимость постоянной поддержки чистоты и геометрии открытого измерительного канала, обеспечена инвариантность к помехам электромагнитного и термического происхождения, обеспечены измерения боковых составляющих тяги в двух плоскостях и одновременно сохранены надежность, чувствительность и простота  схемотехнических решений систем известных типов. Основное отличие предлагаемого устройства заключается в том, что вертикальный подвес дополнительно закреплен на горизонтальном упругом подвесе,  а в тело обеих подвесов вмонтированы волоконные световоды. Световоды, играющие роль сенсорных элементов, чувствительны к деформации кручения, имеют отражающие слои на концах и термокомпенсационные биметаллические оболочки. Комбинация оптико-механичных элементов в разработанном ТИУ позволит обеспечить: повышенную чувствительность и точность измерения боковых составляющих вектора тяги путем исключения влияния неконтролируемых электромагнитных помех, которые создает двигатель, и силового влияния токов, генерируемых в кабелях питания; отсутствие влияния неконтролируемых климатологических факторов на оптический канал; защищенность чувствительных элементов системы; постоянность геометрии оптического канала в условиях влияния неконтролируемых эксплуатационных факторов; постоянное измерение в реальном масштабе времени. Использование  предлагаемого ТИУ позволит адекватно и достоверно оценивать результаты испытаний газотурбинных установок.
  • Документ
    СУЧАСНІ СТАНДАРТИ З РОЗРОБЛЕННЯ ТРИВОЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ В АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМАХ КЕРУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ
    (2019) О. М. Пупена, А. В. Шишак
    Автоматизована система керування технологічним процесом передбачає наявність функцій тривожної сигналізації, які виконують надзвичайно важливу роль. Від ефективності роботи підсистеми тривожної сигналізації залежить передусім безпека людей, виробництва та функціонування автоматизованої системи керування технологічним процесом в цілому. В Україні розробленню, впровадженню та експлуатації систем тривожної сигналізації приділяється недостатньо уваги. Тому це невеличке дослідження присвячено передусім трактуванню сучасного стандарту ISA-18.2 «Management of Alarm Systems for the Process Industries», який є визнаною хорошою інженерною практикою. Стаття розділена на дві публікації. У цій частині розкриваються основні сутності, на яких базуються механізми організації систем тривожної сигналізації. Наступна стаття буде присвячена роз'ясненню робочих процесів життєвого циклу системи, які стандарт передбачає для розроблення, впровадження та експлуатації систем тривожної сигналізації.
  • Документ
    МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО КЕРУВАННЯ ВАКУУМ-АПАРАТОМ ПЕРІОДИЧНОЇ ДІЇ ЦУКРОВОГО ВИРОБНИЦТВА НА БАЗІ ТЕХНІЧНИХ І ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
    (2019) Ю. М. Скаковський, А. В. Бабков, О. Ю. Мандро
    Розглядаються технічні рішення з розробки системи автоматизованного керування (САК) вакуум-апаратом (ВА) періодичної дії цукрового виробництва. Наведений аналіз відомих рішень із розробки аналогічних систем. Проведені лабораторні дослідження програми керування варкою цукрового утфелю у ВА, що була складена FBD подібною мовою програмування контролера МІК52 українського виробництва. Складена спрощена модель ВА як об’єкта керування. Імітаційне моделювання САК проводилось на спеціалізованому стенді із застосуванням промислових контролерів та програмних засобів українського виробництва, в тому числі SCADA-системи «ІНДЕЛ». Для зв'язку програмованого контролера, регулятора та комп’ютера використаний перетворювач інтерфейсів MODBUS RTU – USB типу БПІ-52. Наведені результати моделювання САК у виді параметричних та часових діаграм, аналіз котрих дозволяє зробити висновки про працездатність розроблених програм керування. За результатами лабораторних досліджень було створено промисловий варіант автоматизованого робочого місця (АРМ) оператора ВА, котрий був впроваджений на діючому цукровому заводі. Вправаджене АРМ оператора, окрім контролерів в щиті автоматизації та комплекту промислового комп’ютера, додатково містить пульт керування для реалізації деяких функцій оператора у дистанційному режимі. Проведені промислові іспити підтвердили працездатність запропанованих технічних рішень, котрі було розроблено за результатами відповідних лабораторних досліджень та покладено в основу реалізованої промислової модифікації АРМ оператора ВА. Крім того, за отриманими результатами були визначені напрямки подальших досліджень САК процесом варки цукрових утфелів у ВА.
  • Документ
    РУЧНА ОБРОБКА МЕДИЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ ЛІКАРЕМ-ДІАГНОСТОМ У СИСТЕМІ РОЗПІЗНАВАННЯ ТОМОГРАФІЧНИХ І РЕНТГЕНІВСЬКИХ ЗНІМКІВ ДЛЯ ПОШУКУ І ЛОКАЛІЗАЦІЇ ПАТОЛОГІЙ
    (2019) А. І. Поляченко
    У статті запропоновано та побудовано систему розпізнавання томографічних і рентгенівських знімків для пошуку і локалізації патологій. Дана система включає блоки: введення інформації про пацієнта, обробки медичних зображень, для встановлення висновку, для класифікації виявлених патологій, базу даних, підготовки звіту. У запропонованій системі початковим етапом є отримання томографічних чи рентгенівських знімків, які, далі, поступають до блоків введення інформації про пацієнта і обробки медичних зображень. Інформація про пацієнта в результаті введення потрапляє до бази даних разом із томографічними чи рентгенівськими знімками. У пропонуємій системі розпізнавання томографічних і рентгенівських знімків для пошуку і локалізації патологій існує можливість для лікаря-діагноста самому виділяти підозрілу з його точки зору область і надалі обробити тільки цю область або за допомогою існуючих загорткових нейронних мереж виділити області патологій-новоутворень, або вибрати конкретні алгоритми обробки медичних зображень.
  • Документ
    РАЗРАБОТКА ПРОГРАММНО-ТЕХНИЧЕСКОЙ СТРУКТУРЫ КОМПЬЮТЕРНО–ИНТЕГРИРОВАННОЙ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ УСТАНОВКОЙ ИОННО-ПЛАЗМЕННОГО НАПЫЛЕНИЯ
    (2019) В. М. Тонконогий, Е. Г. Киркопуло
    Разработана программно-техническая структура компьютерно–интегрированной системы автоматизации установки ионно-плазменного напыления «Булат». Большая часть установок этого типа эксплуатируется в рамках небольших специализированных предприятий, поэтому разработка и отладка новых рецептов часто становится задачей оператора. Разработанное решение по автоматизации позволяет упростить задачу разработки и отладки новых рецептов с помощью специальных средств для имитационного моделирования установки в реальном времени, а также для синтеза и отладки системы автоматического управления для установки с заданными параметрами технологического процесса. Разработанная структура соответствует современным требованиям к системам автоматизации и построена по модульному принципу, что упрощает отладку её отдельных компонентов. Система автоматизации позволяет повысить качество обработки инструментов. Полученные результаты могут быть применены для разработки новых компьютерных систем управления ионно-плазменными установками.