ОПТИМІЗАЦІЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ ПТЛ ЕЛЕВАТОРІВ ЗЕРНОМ: ФОРМАЛІЗАЦІЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АЛГОРИТМУ КЕРУВАННЯ

Abstract

Практика показує, що у логістичному ланцюгу руху зерна від виробника до споживача задіяно, усередньому, три – чотири елеватори різного призначення та обсягу збереження. На елеваторах, у ході процесівприймання, підробітки та відвантаження, зерно переміщається потоково-транспортними лініями (ПТЛ). Такимчином, обсяги зерна, що переміщується ПТЛ елеваторів багаторазово, майже на порядок, перевершують обсяги йоговиробництва, які на Україні становлять десятки мільйонів тонн зерна щорічно. Оскільки процес переміщення зернаПТЛ досить енергоємний та впливає на час простою під завантаженням/розвантаженням рухливого потягу, щотранспортує зерно між елеваторами, то задача зниження часу та питомих енерговитрат на переміщення ПТЛактуальна.Разом з тим, функція керування завантаженням ПТЛ, у т.ч. – її оптимізації за критерієм максимальноїпродуктивності та енергоеффективності, через складність їхніх властивостей як об'єкта керування (ОК), завждизберігалася за людиною-оператором, як і відповідальність за результати неефективного керування. Ця складністьвизначається наявністю у ОК сукупності специфічних особливостей. До них відносяться: обмеження типу «аварійнаситуація» на режимні змінні процесу транспортування; апріорна невідомість значень цих меж; неможливістьпрямого виміру деяких важливих режимних змінних; досить істотні зміни динамічних властивостей ОК за каналамикерування при зміні маршруту транспортування; а також, і це принципово важливо, те, що оптимальні режимироботи ПТЛ наближаються до аварійних. Забезпечити роботу ПТЛ у таких режимах можливо тільки при створенніефективних систем автоматичного керування (САК), що враховують всі особливості ОК.У статті розглядається повний математичний опис базового алгоритму керування САК зі структурою, щокомутється, який забезпечує роботу ПТЛ із максимально досяжною продуктивністю та енергоефективністю пригарантованому запобіганні аварійних ситуацій (АС) та аварійних зупинок ПТЛ. Розглядається також один зперспективних шляхів підвищення показників якості такої САК – застосування каскадної структури формування їїкеруючого впливу. Здійснюється порівняльний аналіз динаміки процесів керування в САК базової та каскадноїструктури.