Том 10 № 3

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 13
  • Документ
  • Документ
    НЕКОТОРЫЕ ХИМИЧЕСКИЕ КОМПОНЕНТЫ СОСНЫ
    (2016) Л. Эланидзе
  • Документ
    Теоретичне обґрунтування процесу переробки плодів кісточкових культур
    (2016) М.І. Кепін, В.Х. Кирилов

    Питання стосується процесу переробки дрібноплідних плодів кісточкових культур (вишні, дрібноплідна алича, кизил, черешні) в свіжому стані на перфорованій поверхні в полі відцентрових сил в режимі безперервної дії з метою їх розділення на складові: напівфабрикат (м’якоть) та відходи (кісточки).

    Розділення відбувається внаслідок поступового відокремлення м’якоті від кісточки способом різання робочою ділянкою кромки отвору. Інтенсивність відокремлення (кількість відокремленої м’якоті в одиницю часу) залежить від співвідношення діаметрів отворів та плодів в залежності від відцентрової сили, яка діє на плід під час його обертового руху завдяки лопатевому ротору.

    Методом кінетостатики визначена реакція ріжучої кромки отвору, яка залежить від діаметрів отворів, плодів, їх маси, відцентрової сили та радіусу перфорованої оболонки.

  • Документ
    ВИКОРИСТАННЯ КОМПЛЕКСУ “ГІСТЬ-ХАЗЯЇН” ДЛЯ ЗБАГАЧЕННЯ ЙОДОМ ВАРЕНИХ КОВБАСНИХ ВИРОБІВ
    (2016) М.О. Полумбрик, Є.О. Котляр, Х.В. Омельченко, М.М. Полумбрик, В.М. Пасічний

    В статті розглянуто можливість використання комплексу “гість-хазяїн”, утвореного між β-циклодекстрином та йодом в якості добавки для збагачення харчових продуктів. Цей комплекс володіє низкою переваг, таких як стабільність при високый температурі та вологості, контрольована втрата йоду, яка обумовлена низькою розчинністю комплексу у воді, простота у роботі та відносно низька вартість. β-Циклодекстрин був обраний в якості носія йоду, зважаючи на його широке застосування в харчових технологіях.

    Можливість утворення дийодтирозину внаслідок взаємодії між L-тирозином та отриманим комплексом була підтверджена за допомогою методу ВЕРХ. Концентрація 3,5-дийодтирозину збільшується від 640 нг/мл до 1200 нг/мл при підвищенні концентрації тирозину від 2,2 до 11 mM при постійній (2 mM) концентрації комплексу “гість-хазяїн”.

    М'ясні сосиски були обрані в якості об'єкта збагачення, зважаючи на їх розповсюдження в раціоні харчування та значну кількість фрагментів L-тирозину у білковій фракції. Розроблений комплекс не має жодного негативного впливу на органолептичні та якісні характеристики готових виробів. Показано, що утримання йоду у готових виробах перевищує 80 % при високому ступені розподілу всередині харчової матриці. Таким чином, комплекс “гість-хазяїн” між β-циклодекстрином та йодом є перспективною добавкою, яку можна використовувати в широкому спектрі харчових продуктів, збагачених йодом.

  • Документ
    ЩОДО ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕЧНОСТІ РИБНИХ РЕСУРСІВ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ВОДОСХОВИЩА
    (2016) М.П. Головко, Т.М. Головко, Л.О. Крикуненко

    У статті наведені дані щодо актуальності проведення наукових досліджень рибних ресурсів Кременчуцького водосховища. Проведений аналіз споживання та вилову рибної продукції в Україні. Встановлено, що підвищення рівня забезпечення населення України рибою  та рибною продукцією можливе за рахунок раціонального використання потенціалу всіх внутрішніх прісноводних водосховищ, зокрема Кременчуцького. Проаналізовано зростання рівня вилову судака, сома, товстолоба, окуня. Це вимагає розробки заходів з формування якості продукції з цієї риби. Протягом останніх років є стабільним рівень вилову коропу, ляща, судака та інших видів прісноводних риб. Це дає підставу підприємствам харчової промисловості, торгівлі та науковим колам акцентувати увагу на ці види риб саме з метою розширення асортименту рибної продукції. Наведено дані щодо екологічної ситуації водосховища в межах міста Черкаси та Черкаської області, як одного із чинників впливу на якість та безпечність рибних ресурсів. Встановлена відсутність явищ техногенного забруднення водосховища, що дозволяє без обмежень використовувати рибу з цього водоймища на харчові цілі.

    Ключові слова: продовольча безпека, водосховище, рибні ресурси, динаміка вилову та споживання.