Том 61 № 1

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 9
  • Документ
    ВПЛИВ ПЛАЗМОХІМІЧНО АКТИВОВАНОЇ ВОДИ НА ВУГЛЕВОДНО-АМІЛАЗНИЙ КОМПЛЕКС ЗЕРНА ПШЕНИЦІ
    (2016) C. Ю. МИКОЛЕНКО, Ю. С. ЧУРСІНОВ, В. Ю. СОКОЛОВ, А. М. ПУГАЧ, С. Ю. ДІДЕНКО

    В статті показано вплив плазмохімічно активованої води на особливості процесу вологотеплової обробки з огляду на зміни крохмалю зерна пшениці та активність амілолітичних ферментів, присутніх у зерні. Встановлено, що плазмохімічно активована вода зі збільшенням тривалості обробки викликає зміну активності α-амілази зерна пшениці.
    Визначено вплив води, підданої дії контактної нерівноважної плазми, на властивості пшеничного крохмалю за допомогою амілографа.
    Встановлено особливості перебігу вологотеплової обробки зерна пшениці і перетворення високомолекулярних сполук у випадку застосування плазмохімічно активованої води.
    Показано вплив води, підданої дії контактної нерівноважної плазми, на мікрофлору зерна під час його гідротермічної обробки.
    Розглянуто можливість використання плазмохімічно активованої води у технології виробництва цільнозернових продуктів.

  • Документ
    РОЗРОБКА І ВИКОРИСТАННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХ КОРМОВИХ ДОБАВОК У ГОДІВЛІ КУРЕЙ-НЕСУЧОК
    (2016) Б. в. ЄГОРОВ, І. С. ЧЕРНЕГА

    Високі темпи розвитку птахівництва вимагають вирішення таких проблем як, розширення сировинної бази при виробництві комбікормів і забезпечення кальцієвого дефіциту у високопродуктивних несучок. Разом з тим, при
    виробництві соків і рослинних консервів утворюється велика кількість відходів, які дуже швидко псуються і вимагають негайної утилізації. Тому, необхідною умовою розвитку птахівництва є розробка способу переробки побічних продуктів консервної промисловості в кормові добавки.
    У статті представлена розроблена технологія переробки томатних вичавок в кормові добавки у порівнянні з традиційною технологією. Теоретично обґрунтовано вибір компонентів томатної кормової добавки та необхідність пошуку економічно ефективного способу переробки томатних вичавок у томатну кормову добавку (ТКД).
    Для визначення можливості використання ТКД в якості компонента комбікорму, у лабораторних умовах досліджено вплив процесу екструдування на її фізичні властивості. Зразки ТКД досліджували за показниками, які в найбільшій мірі характеризують технологічні властивості готової продукції та ефективність процесу екструдування.
    Також було досліджено хімічний склад кукурудзи і ТКД до та після екструдування. Режими екструдування викликали інтерес дослідження зміни амінокислотного складу білків ТКД під впливом екструдування. В зразках ТКД визначали ступінь набухання екструдата, яка характеризує ефективність засвоєння поживних речовин організмом птиці.
    Проведення зоотехнічного експерименту на курях-несучках продукційного періоду вирощування з використанням комбікорму з додаванням ТКД у кількості 25 % показало, що отримана томатна кормова добавка характеризуються задовільними фізичними властивостями та здатна вирішити проблему розширення асортименту кормової сировини, утилізації відходів консервної промисловості з підвищеним вмістом вологи, кальцієвого дисбалансу у курей-несучок в період овуляції, за рахунок введення крейди кормової, та зменшити витрати на виробництво комбікормів для сільськогосподарської птиці.

  • Документ
    ВИЗНАЧЕННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ТА ЯКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЗЕРНОВОЇ КВАСОЛІ БІЛОЇ
    (2016) Л. В. БАЛЯ
    а основі аналізу науково-технічної літератури встановлено, що зернобобові займають виняткове місце серед продовольчої сировини завдяки унікальному біохімічному складу, обумовленому, головним чином, високим вмістом
    білка. Зернова квасоля є джерелом функціональних інгредієнтів: харчових волокон, амінокислот, вітамінів, макро- і мікроелементів.
    Аналіз хімічного складу дає уявлення про харчову цінність продукту, а також дає змогу спрогнозувати технологічні властивості та біологічні ефекти під час вживання цього продукту У статті наведені дослідження з визначення хімічного складу ботанічних сортів зернової квасолі білої господарсько-ботанічних сортів Мавка, Щедра і Еврика, вирощеної в Центральній частині України, представлені їх фізичні характеристики, щодо розмірів та проведена органолептична оцінка. Встановлено, що зернова квасоля біла досить суттєво відрізняються як за розміром, так і за кольором. За довжиною зерна квасолі знаходяться в межах від 8,9 до 14,1 мм, за шириною − від 6,1 до 7,2 мм, товщина − від 5,0 до 5,2 мм. За кольором зернова квасоля біла була від білого до світло-бежевої. Також відрізнялася зернова квасоля за формою. Квасоля сорту Мавка мала форму зерна ниркоподібну, а сорти Щедра та Еврика − кулясте зерно. Щодо смаку і запаху, то проявлявся лише слабий відтінок сирого крохмалю або він був взагалі відсутній.
    Також зерна квасолі відрізнялися і за масою і варіювалися на 100 зерен від 353,44 г (сорт Щедра) до 604,00 г (сорт Мавка).
    Визначений хімічний склад сортів зернової квасолі показав, що вміст жирів складає 1,3–1,94 %, вміст білку 20,81…22,03%. Фракційний склад білків від їх загальної кількості складають: глобуліни – 43,76–44,93 %, альбуміни – 40,35–42,05 %, глютеліни – 13,02–15,6 %. Основну частину сухих речовин квасолі це вуглеводи, які представлені в основному крохмалем, клітковиною, геміцелюлозою та пектином. Вміст крохмалю коливається від 44,8 до 45,4 %. вміст жиру – 1,30…1,94%, вуглеводів – 54,34…54,89%. Значний вміст вуглеводів визначає високу енергетичну цінність. Так, енергетична цінність зернової квасолі складає 293,06–299,06 ккал. що не надто розрізняється за сортами.

  • Документ
    ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ ПОРОСЯТ У ВІЦІ ВІД 61 ДО 90 ДІБ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ПОВНОРАЦІОННОГО КОМБІКОРМУ, ЗГІДНО З ДСТУ 4124-2002
    (2016) І. Ф. РІЗНИЧУК
    Годівля поросят у віці від 61 до 90 діб диференційована на три вікові періоди – від 61 до 70 діб, від 71 до 80 і від 81 до 90 діб. У перший віковий період поросятам згодовують 1,0 кг повнораціонного комбікорму за добу, в другий –
    1,4 кг і в третій віковий період – 1,8 кг повнораціонного комбікорму за добу.
    Встановлено, що використання повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг, згідно з ДСТУ 4124-2002 призводить до збільшення живої маси поросят у віці від 61 до 90 діб із 18,5 до 35,5 кг за середньодобового приросту 570 г та конверсії 2,5 кг комбікорму на 1 кг приросту поросят.
    Зроблено висновок, що одержані показники продуктивності поросят у віці від 60 до 90 діб за використання повно- раціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг, згідно з ДСТУ 4124-2002 не відповідають вимогам інтенсивного ведення свинарства.
    Визначено, що основним напрямом підвищення продуктивних якостей поросят у віці від 61 до 90 діб повинно стати використання повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг із зниженою концентрацією хлориду натрію, кальцію і фосфору та удосконалення амінокислотного живлення поросят за рахунок включення до складу комбікорму треоніну.

  • Документ
    ВЛИЯНИЕ КОКОСОВОГО МАСЛА НА ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН И МИКРОБИОЦЕНОЗ У ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ ЖИВОТНЫХ
    (2016) А. П. ЛЕВИЦКИЙ, И. В. ХОДАКОВ, А. П. ЛАПИНСКАЯ
    Целью настоящей работы стало определение влияния добавки кокосового масла на показатели липидного обмена и микробиоценоза в организме крыс, получавших безжировой рацион. Кокосовое масло, содержащее более 70 % среднецепочечных жирных кислот, почти полностью лишено эссенциальных полиненасыщенных жирных кислот. Тем не менее, его рекомендуют для питания больных ожирением и атеросклерозом.
    Опыты были проведены на 16 крысах линии Вистар, распределенных в 3 группы: 1 – интактные, 2 – получали безжировой рацион и 3 – получали безжировой рацион + 5 % кокосового масла. Продолжительность эксперимента составила 31 день, ежедневно потребление корма составило 30 г на голову.
    В гомогенате печени и в сыворотке крови определяли ферментативными методами содержание триглицеридов и холестерина, активность уреазы (маркер микробного обсеменения), лизоцима (показатель неспецифического иммунитета), эластазы (маркер воспаления).
    При скармливании крысам безжирового рациона, содержащего белок, углеводы, витамины и минеральные вещества в физиологических концентрациях, с вводом 5 % кокосового масла вместо 5 % крахмала установлено, что оно увеличивает привесы на 38 %, повышает содержание триглицеридов на 18,4 %, холестерина на 63,1 % и снижает активность лизоцима в печени (в 2,4 раза) и в сыворотке крови на 12,5 %, увеличивает активность эластазы в сыворотке крови (на 43 %), что свидетельствует о гиперлипемии, снижении уровня неспецифического иммунитета и развитии системного воспаления. Эти данные указывают на нецелесообразность использования кокосового масла лицами, склонными к развитию ожирения, стеатоза печени и атеросклероза.