Зернові продукти і комбікорми (Grain products and mixed fodder`s)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Зернові продукти і комбікорми (Grain products and mixed fodder`s) за Дата публікації
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументВПЛИВ ПЛАЗМОХІМІЧНО АКТИВОВАНОЇ ВОДИ НА ВУГЛЕВОДНО-АМІЛАЗНИЙ КОМПЛЕКС ЗЕРНА ПШЕНИЦІ(2016) C. Ю. МИКОЛЕНКО, Ю. С. ЧУРСІНОВ, В. Ю. СОКОЛОВ, А. М. ПУГАЧ, С. Ю. ДІДЕНКО
В статті показано вплив плазмохімічно активованої води на особливості процесу вологотеплової обробки з огляду на зміни крохмалю зерна пшениці та активність амілолітичних ферментів, присутніх у зерні. Встановлено, що плазмохімічно активована вода зі збільшенням тривалості обробки викликає зміну активності α-амілази зерна пшениці.
Визначено вплив води, підданої дії контактної нерівноважної плазми, на властивості пшеничного крохмалю за допомогою амілографа.
Встановлено особливості перебігу вологотеплової обробки зерна пшениці і перетворення високомолекулярних сполук у випадку застосування плазмохімічно активованої води.
Показано вплив води, підданої дії контактної нерівноважної плазми, на мікрофлору зерна під час його гідротермічної обробки.
Розглянуто можливість використання плазмохімічно активованої води у технології виробництва цільнозернових продуктів. - ДокументПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ ПОРОСЯТ У ВІЦІ ВІД 61 ДО 90 ДІБ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ПОВНОРАЦІОННОГО КОМБІКОРМУ, ЗГІДНО З ДСТУ 4124-2002(2016) І. Ф. РІЗНИЧУКГодівля поросят у віці від 61 до 90 діб диференційована на три вікові періоди – від 61 до 70 діб, від 71 до 80 і від 81 до 90 діб. У перший віковий період поросятам згодовують 1,0 кг повнораціонного комбікорму за добу, в другий –
1,4 кг і в третій віковий період – 1,8 кг повнораціонного комбікорму за добу.
Встановлено, що використання повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг, згідно з ДСТУ 4124-2002 призводить до збільшення живої маси поросят у віці від 61 до 90 діб із 18,5 до 35,5 кг за середньодобового приросту 570 г та конверсії 2,5 кг комбікорму на 1 кг приросту поросят.
Зроблено висновок, що одержані показники продуктивності поросят у віці від 60 до 90 діб за використання повно- раціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг, згідно з ДСТУ 4124-2002 не відповідають вимогам інтенсивного ведення свинарства.
Визначено, що основним напрямом підвищення продуктивних якостей поросят у віці від 61 до 90 діб повинно стати використання повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг із зниженою концентрацією хлориду натрію, кальцію і фосфору та удосконалення амінокислотного живлення поросят за рахунок включення до складу комбікорму треоніну. - ДокументРОЗРОБКА І ВИКОРИСТАННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХ КОРМОВИХ ДОБАВОК У ГОДІВЛІ КУРЕЙ-НЕСУЧОК(2016) Б. в. ЄГОРОВ, І. С. ЧЕРНЕГА
Високі темпи розвитку птахівництва вимагають вирішення таких проблем як, розширення сировинної бази при виробництві комбікормів і забезпечення кальцієвого дефіциту у високопродуктивних несучок. Разом з тим, при
виробництві соків і рослинних консервів утворюється велика кількість відходів, які дуже швидко псуються і вимагають негайної утилізації. Тому, необхідною умовою розвитку птахівництва є розробка способу переробки побічних продуктів консервної промисловості в кормові добавки.
У статті представлена розроблена технологія переробки томатних вичавок в кормові добавки у порівнянні з традиційною технологією. Теоретично обґрунтовано вибір компонентів томатної кормової добавки та необхідність пошуку економічно ефективного способу переробки томатних вичавок у томатну кормову добавку (ТКД).
Для визначення можливості використання ТКД в якості компонента комбікорму, у лабораторних умовах досліджено вплив процесу екструдування на її фізичні властивості. Зразки ТКД досліджували за показниками, які в найбільшій мірі характеризують технологічні властивості готової продукції та ефективність процесу екструдування.
Також було досліджено хімічний склад кукурудзи і ТКД до та після екструдування. Режими екструдування викликали інтерес дослідження зміни амінокислотного складу білків ТКД під впливом екструдування. В зразках ТКД визначали ступінь набухання екструдата, яка характеризує ефективність засвоєння поживних речовин організмом птиці.
Проведення зоотехнічного експерименту на курях-несучках продукційного періоду вирощування з використанням комбікорму з додаванням ТКД у кількості 25 % показало, що отримана томатна кормова добавка характеризуються задовільними фізичними властивостями та здатна вирішити проблему розширення асортименту кормової сировини, утилізації відходів консервної промисловості з підвищеним вмістом вологи, кальцієвого дисбалансу у курей-несучок в період овуляції, за рахунок введення крейди кормової, та зменшити витрати на виробництво комбікормів для сільськогосподарської птиці. - ДокументВЛИЯНИЕ КОКОСОВОГО МАСЛА НА ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН И МИКРОБИОЦЕНОЗ У ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ ЖИВОТНЫХ(2016) А. П. ЛЕВИЦКИЙ, И. В. ХОДАКОВ, А. П. ЛАПИНСКАЯЦелью настоящей работы стало определение влияния добавки кокосового масла на показатели липидного обмена и микробиоценоза в организме крыс, получавших безжировой рацион. Кокосовое масло, содержащее более 70 % среднецепочечных жирных кислот, почти полностью лишено эссенциальных полиненасыщенных жирных кислот. Тем не менее, его рекомендуют для питания больных ожирением и атеросклерозом.
Опыты были проведены на 16 крысах линии Вистар, распределенных в 3 группы: 1 – интактные, 2 – получали безжировой рацион и 3 – получали безжировой рацион + 5 % кокосового масла. Продолжительность эксперимента составила 31 день, ежедневно потребление корма составило 30 г на голову.
В гомогенате печени и в сыворотке крови определяли ферментативными методами содержание триглицеридов и холестерина, активность уреазы (маркер микробного обсеменения), лизоцима (показатель неспецифического иммунитета), эластазы (маркер воспаления).
При скармливании крысам безжирового рациона, содержащего белок, углеводы, витамины и минеральные вещества в физиологических концентрациях, с вводом 5 % кокосового масла вместо 5 % крахмала установлено, что оно увеличивает привесы на 38 %, повышает содержание триглицеридов на 18,4 %, холестерина на 63,1 % и снижает активность лизоцима в печени (в 2,4 раза) и в сыворотке крови на 12,5 %, увеличивает активность эластазы в сыворотке крови (на 43 %), что свидетельствует о гиперлипемии, снижении уровня неспецифического иммунитета и развитии системного воспаления. Эти данные указывают на нецелесообразность использования кокосового масла лицами, склонными к развитию ожирения, стеатоза печени и атеросклероза. - ДокументМАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ КОМБІНОВАНИХ ЙОГУРТОВИХ НАПОЇВ(2016) Н. А. ТКАЧЕНКО, П. О. НЕКРАСОВВ роботі наведено аналіз ринку йогуртів в Україні, показано споживчі переваги українців при виборі йогуртів з наповнювачами, наведено сегментарний розподіл структури споживання йогуртів в залежності від виду наповнювача. Окреслено перспективи розширення асортименту йогуртів та йогуртових напоїв із зерновими інгредієнтами, обґрунтовано доцільність розробки інноваційних технологій комбінованих молочно-зернових йогуртових напоїв з наповнювачами зі збалансованим хімічним складом. Показано перспективність комбінування молочної й рослинної сировини для створення новітніх продуктів харчування зі збалансованим хімічним складом. Обґрунтовано вибір сировинних інгредієнтів для розробки цільових продуктів – йогуртової основи, сироватки сирної, борошна рисового для дитячого харчування та гарбузового наповнювача з цукром; проаналізовано цінність сировинних інгредієнтів; окреслено їх вплив на здоров’я людини. Математичне моделювання компонентного складу комбінованих молочно-зернових йогуртових напоїв з наповнювачами здійснено у середовищі Microsoft Excel.
В результаті математичного моделювання розроблено чотири рецептури на виробництво йогуртових напоїв зі співвідношенням білків : жирів : вуглеводів – 1 : 1 : 4, яке відповідає сучасним вимогам нутриціології до харчування дорослої здорової людини. Розраховано хімічний склад йогуртових напоїв на основі довідникових даних щодо складу використаних
сировинних інгредієнтів; масова частка білків у цільових продуктах складе 2,001…2,264 %; масова частка жирів та вугле- водів – 2,003…2,265 та 8,001…9,048 % відповідно. Визначено вміст молочних і рослинних білків, молочного й рослинних жирів у напоях, а також вміст моно-, ди- та полісахаридів. Показано, що комбінування молочної й рослинної сировини
дозволить виробити йогуртові напої, збагачені розчинними й нерозчинними полісахаридами – клітковиною, геміцелюлозою, пектином, а також природним структуроутворювачем – рисовим крохмалем, масова частка якого складе 1,763…2,805 %.
Розраховано амінокислотний склад білків комбінованих молочно-зернових йогуртових напоїв; показано, що цільові продукти не міститимуть лімітованих амінокислот за рахунок комбінування молочної й рослинної сировини, тоді як у контрольному зразку – йогурті – лімітованими є сірковмісні амінокислоти (скор складає 94,3 %). - ДокументОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВІВСЯНОГО БОРОШНА ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА НИЗЬКОЖИРНИХ КИСЛОВЕРШКОВИХ СПРЕДІВ(2016) Н. А. ТКАЧЕНКО, О. О. КУРЕНКОВА
У роботі розглянуто корисні якості вівса та вівсяного борошна, роаналізовано цінність сировинних компонентів, окреслено їх вплив на здоров’я людини, наведено напрямки практичного застосування. Показано доцільність
використання вівсяного борошна як структуроутворювача і фізіологічно функціонального харчового інгредієнта для розширення асортименту низькожирних спредів, в т.ч. кисловершкових. Проведено моніторинг ринку вівсяного борошна в Україні. Наведено порівняльну характеристику хімічного складу вівсяного борошна десяти конкурентних виробників. Представлено аналіз чинників, які формують якість готового продукту на основі зернової сировини.
Для проведення експериментальних досліджень було обрано три зразки: вівсяне борошно для дитячого харчування ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів», вівсяне борошно ТМ «Альта-Віста» та вівсяне борошно органічне ТМ «Козуб». У зразках вівсяного борошна обраних українських виробників визначали органолептичні, фізико-хімічні та структурно-механічні показники якості: смак, запах, колір, зовнішній вигляд і консистенцію, титровану кислотність, масову частку вологи, показник седиментації, водопоглинальну здатність, розчинність, здатність до набухання та крупність помелу за результатами розсіювання на системі сит. Титрована кислотність та масова частка вологи характеризують якість борошна; показник седиментації, водопоглинальна здатність, розчинність, здатність до набухання та крупність помелу залежать від технології виробництва борошна і характеризують (у класичному контексті) його хлібопекарські властивості, а у технології низькожирних спредів – функціонально-технологічні властивості вуглеводної складової продукту як структуроутворювача.
За результатами проведених досліджень встановлено, що найнижчі кислотність і масову частку вологи, найкращі дисперсність та функціонально-технологічні показники має вівсяне борошно для дитячого харчування ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів», тому воно рекомендовано до використання у технології виробництва низькожирних, в т.ч. кисловершкових, спредів. - ДокументТОЧНАЯ АГРОТЕХНОЛОГИЯ БУДУЩЕГО НАЧИНАЕТСЯ СЕГОДНЯ. КУКУРУЗА(2016) Л. В. ФАДЕЕВ
Динамика прогресса в агробизнесе позволяет утверждать, что в первой половине XXI века точная агротехнология станет абсолютной нормой на всех
континентах по той простой причине, что она позво ляет поднять эффективность использования земли. Точная агротехнология – это точное земледелие, равнораспределенное размещение растений на поле и точный высев сильных семян, обеспечивающих
количество растений перед уборкой, практически, равное количеству высеянных семян, т.е. точная норма высева сильных семян в шт.кг/га. - ДокументВИЗНАЧЕННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ТА ЯКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЗЕРНОВОЇ КВАСОЛІ БІЛОЇ(2016) Л. В. БАЛЯа основі аналізу науково-технічної літератури встановлено, що зернобобові займають виняткове місце серед продовольчої сировини завдяки унікальному біохімічному складу, обумовленому, головним чином, високим вмістом
білка. Зернова квасоля є джерелом функціональних інгредієнтів: харчових волокон, амінокислот, вітамінів, макро- і мікроелементів.
Аналіз хімічного складу дає уявлення про харчову цінність продукту, а також дає змогу спрогнозувати технологічні властивості та біологічні ефекти під час вживання цього продукту У статті наведені дослідження з визначення хімічного складу ботанічних сортів зернової квасолі білої господарсько-ботанічних сортів Мавка, Щедра і Еврика, вирощеної в Центральній частині України, представлені їх фізичні характеристики, щодо розмірів та проведена органолептична оцінка. Встановлено, що зернова квасоля біла досить суттєво відрізняються як за розміром, так і за кольором. За довжиною зерна квасолі знаходяться в межах від 8,9 до 14,1 мм, за шириною − від 6,1 до 7,2 мм, товщина − від 5,0 до 5,2 мм. За кольором зернова квасоля біла була від білого до світло-бежевої. Також відрізнялася зернова квасоля за формою. Квасоля сорту Мавка мала форму зерна ниркоподібну, а сорти Щедра та Еврика − кулясте зерно. Щодо смаку і запаху, то проявлявся лише слабий відтінок сирого крохмалю або він був взагалі відсутній.
Також зерна квасолі відрізнялися і за масою і варіювалися на 100 зерен від 353,44 г (сорт Щедра) до 604,00 г (сорт Мавка).
Визначений хімічний склад сортів зернової квасолі показав, що вміст жирів складає 1,3–1,94 %, вміст білку 20,81…22,03%. Фракційний склад білків від їх загальної кількості складають: глобуліни – 43,76–44,93 %, альбуміни – 40,35–42,05 %, глютеліни – 13,02–15,6 %. Основну частину сухих речовин квасолі це вуглеводи, які представлені в основному крохмалем, клітковиною, геміцелюлозою та пектином. Вміст крохмалю коливається від 44,8 до 45,4 %. вміст жиру – 1,30…1,94%, вуглеводів – 54,34…54,89%. Значний вміст вуглеводів визначає високу енергетичну цінність. Так, енергетична цінність зернової квасолі складає 293,06–299,06 ккал. що не надто розрізняється за сортами. - ДокументПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СВИНЕЙ НА РАЦІОНАХ З ФЕРМЕНТНИМ ПРЕПАРАТОМ «ЛІЗОЦИМ»(2016) О. Й. КАРУНСЬКИЙ, І. В. НІКОЛЕНКО
Багато часу витрачається на рішення проблем які здатні покращити виробництво у сільськогосподарській галузі. Але головним чинником для вчених та сільськогосподарських робітників є підвищення удосконалення та здешевлення виробляємої ними продукції. Тому багато праці витрачається на те, щоб досконало вивчити проаналізувати і на сам перед допомогти тваринам в покращені перетравності корму та його засвоюваності. Багато років тому вже було виявлено вченим що залози, які виробляють ферменти, є основним чинником успішності в травлені тварин, тому ферменти які вони виробляють стоять на передовій до успіху у набутті додаткового прибутку.
Синтезовані ферменти не один рік допомагають людству у спрощенні виробництва продукції тваринництва, але їх кількість та різноманітність залишають багато питань для працівників цієї галузі. Тому нами було обрано
один з напрямів, який потенціально може проявити високі показники при відгодівлі свиней.
Нами проведено експеримент по введенню в раціон свиней ферментного препарату «Лізоцим». Літературний аналіз показав що цей препарат є білкового походження та не передбачає за собою токсичних дій. Даний препарат вводили на кількох етапах вирощування тварин, для цього проводили порівняльний період, і всі показники порівнювали по відносності до контрольної групи, яка залишалася без дії цього препарату. Дослід проводили в господарстві ТОВ «Авангард-Д» Овідіопольського району, Одеської області. Встановлено, що використання ферментного препарату
«Лізоцим» в складі комбікорму у вигляді преміксу з розрахунку 2 кг на 1 тонну преміксу підвищує молочну продуктивність свиноматки від 10% до 20%, в залежності від раціону; ріст і розвиток потомства в остембріональний період. Вага одного порося при відлученні в дослідних групах була на 2-2.5 кг більше ніж у контрольній. Введення в раціон свиней на відгодівлі ферментного препарату «Лізоцим» підвищує інтенсивність росту і відгодівлі молодняку свиней, знижує витрати корму на одиницю продукції, і дозволяє отримати додатковий дохід. - ДокументAPPLICATION OF GRANULATION TECHNOLOGY IN VARIOUS INDUSTRIES(2017) B. V. YEGOROV, N. O. BATIEVSKAYA
- ДокументФЕРМЕНТАТИВНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ БІОЛОГІЧНОЇ ЦІННОСТІ МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ ІЗ ЗЕРНОВИМ ІНГРЕДІЄНТОМ ДЛЯ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ(2017) Т. В. РУДАКОВАПід час створення продуктів для дитячого харчування визначальне значення має адекватна біологічна цінність. Саме вона є одним з головних критеріїв оцінювання доцільності використання тих або інших компонентів. Біологічну цінність продуктів визначають біологічними, хімічними і ферментативними методами. Ферментативні методи визначення біологічної цінності білка є одним з простих і в той же час об’єктивним методом визначення його здатності до розщеплення протеолітичними ферментами у шлунково-кишковому тракті. Перетравлювання білків у шлунково-кишковому тракті (ШКТ) лімітує засвоювання амінокислот організмом. Частково гідролізовані білки, що надходять із шлунку до тонкого кишечника, перебуваючи там обмежений час, повинні швидко гідролізуватись до амінокислот та засвоїться: потрапляння амінокислот до товстого кишечника рівноцінне їх втраті для організму. Тому біологічна цінність білків продукту визначається ступенем і швидкістю перетравлювання протеазами ШКТ, засвоюванням амінокислот та подальшою утилізацією на пластичні потреби організму. Ефективність гідролізу харчових білків залежить від амінокислотного складу, конформації молекул, умов технологічного оброблення продукту. В статті представлено дослідження щодо біологічної цінності сировини, яка використовується для виробництва молочних продуктів дитячого харчування (сиру кисломолочного, незбираного молока, концентрату сироваткових білків, рисового борошна) та готових продуктів. Для визначення біологічної цінності продуктів ферментативним методом модифіковано конструкцію приладу для гідролізу білків. Доведено, що уведення у рецептури концентрату сироваткових білків та рисового борошна являється доцільним, так як дозволяє отримати кисломолочний продукт «Віталакт» та пасту сиркову з кращими показниками перетравлюваності. Показано, що швидкість перетравлення білків молочних продуктів для дитячого харчування вища ніж складників цих продуктів окремо. При цьому перетравлюваність молочних білків була вищою за рослинних. Так, показник перетравлюваності для молочних продуктів дитячого харчування становив в межах 70-77 %, а для рисового борошна – 41,8 %.
- ДокументДОСЛІДЖЕННЯ СУМІСНОЇ УТИЛІЗАЦІЇ РИСОВОЇ ЛУЗГИ ТА ВІДХОДІВ М’ЯСОПЕРЕРОБНИХ ВИРОБНИЦТВ МЕТОДОМ АНАЕРОБНОГО ЗБРОДЖУВАННЯ(2017) Г. В. КРУСІР, Heinz LEUENBERGER, О. О. ЧЕРНИШОВА
Основні положення стратегії політики з охорони навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку країни передбачають комплексне вирішення проблем збалансованого розвитку економіки країни та поліпшення стану навколишнього середовища. Сучасні темпи розвитку зернопереробної та м’ясопереробної галузей роблять все більш актуальними питання ефективних та економічно вигідних шляхів утилізації відходів виробництв. Відповідно до принципів концепції повторної обробки сировинних відходів особливої уваги потребує утилізація відходів м’ясопереробної галузі, до яких відносяться стічні води, що утворюються безпосередньо під час виробництва м’ясної продукції, та гній з цехів передзабійного утримання ВРХ (великої рогатої худоби). Перспективним напрямком утилізації відходів харчових виробництв вважають біотехнологічні методи переробки. Одним з таких методів є анаеробне зброджування, що являє собою безперервний багатокомпонентний процес перетворення органічних речовин до кінцевих продуктів – біогазу з вмістом метану, парів води та вуглекислого газу, яке забезпечується роботою різних мікробіальних співтовариств.
Метою даної роботи було дослідження спільної утилізації рисової лузги, гною ВРХ та стічних вод м’ясопереробного підприємства (СВ МПП) шляхом анаеробного зброджування в лабораторному анаеробному UASB біореакторі (Upflow Anaerobic Sludge Blanket reactor) періодичної дії на протязі 10 днів. Під час дослідження виділені параметри впливу складу субстрату на ефективність розкладання органічних речовин, утворення біогазу та вихід метану у результаті анаеробних реакцій. Проведено низку експериментів анаеробного зброджування субстратів з різним ваговим співвідношенням гною ВРХ, СВ та рисової лузги при мезофільному температурному режимі (36±1°С). У результаті дослідження визначено ступінь деструкції органічних речовин гною ВРХ та рисової лузги і оцінено негативний вплив жирних кислот на протікання анаеробних реакцій з метою виділення оптимальних вагових пропорцій складників змішаних відходів у якості субстрату для зброджування в анаеробному біореакторі. Була доведена ефективність використання змішаних субстратів для отримання метану та збільшення ступеня біорозкладання органічних речовин відходів у порівнянні з показниками зброджування моносубстратів. - ДокументДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ ВИРОБНИЦТВА ХЛІБА ІЗ ДИСПЕРГОВАНОЇ ЗЕРНОВОЇ МАСИ З ВИКОРИСТАННЯМ ДОДАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ СИРОВИНИ(2017) С. Ю. МИКОЛЕНКО, В. Ю. СОКОЛОВ, В. В. ПЕНЬКОВАУ статті описані основні тенденції щодо розвитку харчової промисловості у напрямку створення функціональних продуктів, здатних замінити рафіновані продукти масового споживання та висвітлені основні проблеми, які виникають при виробництві цільнозернового хліба. Розглянуто становище ринку виробництва продуктів функціонального призначення в Україні та потенційну користь від використання периферичних частин зернівки у таких продуктах. Здійснено огляд наукових праць, спрямованих на розробку і покращення якості цільнозернових продуктів функціонального призначення. Описано технологічні особливості виробництва хліба із диспергованої зернової маси та висвітлено основні технологічні проблеми, які потребують вирішення. Метою роботи була розробка рецептур і визначення оптимальних технологічних параметрів виробництва хліба із диспергованого зерна пшениці при застосуванні плазмохімічно активованої води для замочування зерна та приготування тіста. Досліджено вплив складу і кількості рецептурних компонентів на якість хліба із пророщеного зерна пшениці. За результатами дослідження підібрано оптимальну рецептуру для хліба із диспергованої зернової маси. Запропоновано використання плазмохімічно активованої води у якості інтенсифікатора біохімічних процесів та антисептика у технології виробництва продукції з диспергованої пророщеної зернової сировини. Визначено вплив тривалості замочування зерна на якість готових виробів та встановлено особливості формування якості хліба із диспергованої зернової маси при використанні води, підданої дії контактної нерівноважної плазми. Представлені результати комплексної оцінки якості досліджуваних зразків хліба. Розглянуто вплив плазмохімічно активованої води на активність амілолітичних ферментів і прискорення протікання біологічних процесів у зернівці. Показано вплив води, підданої дії контактної нерівноважної плазми на газоутворюючу здатність тіста. Доведено доцільність використання плазмохімічно активованої води для підвищення якості хліба із пророщеного зерна пшениці та суттєве скорочення тривалості його виробництва.
- ДокументАЭРОДИНАМИЧЕСКОЕ СЕПАРИРОВАНИЕ ОДНОКОМПОНЕНТНЫХ СЕМЕННЫХ СМЕСЕЙ НА ПРИМЕРЕ КУКУРУЗЫ(2017) Н. Я. КИРПА, С. А. СКОТАР, О. И. ЛУПИТЬКО, А. А. РОСЛИК
Сепарирование семян относится к основным технологическим процессам послеуборочной обработки и выполняется с целью очистки, сортирования, калибрования, обогащения посевного материала. Известны различные способы сепарирования в зависимости от состояния и назначения семян. Основным способом является просеивание семенных смесей на ситах зерносепараторов в различных режимах. Аэродинамическое проводится в воздушном потоке и применяется, в основном, для очистки и отделения легких примесей. В последнее время созданы аэродинамические сепараторы, которые предлагаются не только для очистки, но и сортирования. Однако, не известно влияние этого способа сепарирования на выход и качество семян отдельных фракций. Целью работы было установить влияние аэродинамического сепарирования в процессе сортирования-калибрования однокомпонентных семенных смесей.
Исследования проводили на примере гибридов кукурузы, для которых сортирование-калибрование значительно определяет выход и качество продукции. Изучали гибриды селекции Института – Ушицкий 167 СВ, Пятихатский 270 СВ, Борозенский 277 МВ, Солонянский 298 СВ, Збруч. Для изучения качества применяли методы ДСТУ 4138, а также разработанные в Институте для семян кукурузы. Однокомпонентную смесь получали после очистки семян в виде посевной группы сходом и проходом с основного сита в зависимости от гибридов.
Установлено особенности аэродинамического сепарирования в процессе обработки семян, для которых проведена очистка и сформирована посевная группа. Выявлена нестабильность сепарирования в связи с изменением в воздушном потоке показателей парусности семенной смеси в зависимости от ее места и положения, а также скорости и плотности воздуха. Семена гибридов в воздушном потоке распределялись под влиянием формы, размера, объема, массы 1000 семян и гораздо меньше — от показателей удельной поверхности и массы (плотности). В связи с этим, аэродинамическое сепарирование рекомендовано применять на первичном этапе для очистки семян, а на вторичном – для сортированиякалибрования более глубокое ситовое и гравитационное сепарирование на соответствующих машинах. На основании полученных данных разработана вариационная кривая аэродинамического распределения однокомпонентной смеси семян. - ДокументГРЕЧИХА - ЗОЛУШКА НА ПУТИ К ПРИНЦЕССЕ(2017) Л. В. Фадеев
- ДокументФЕРРОМАГНИТНЫЕ МИКРОТРЕЙСЕРЫ КАК ИНДИКАТОРЫ КАЧЕСТВА ОДНОРОДНОСТИ КОМБИКОРМОВ ДЛЯ ЖИВОДНОВОДСТВА И ПТИЦЕВОДСТВА(2017) Николай БАРАШКОВ, Павел ПИСАРЕНКО
- ДокументВИРОБНИЦТВО І ЯКІСТЬ ГРЕЧАНИХ ПРОДУКТІВ(2017) Д. О. ЖИГУНОВ, С. М. СОЦ, А. Ю. ДРОЗДОВВ даний час зростають потреби населення в нових продуктах харчування, які характеризуються екологічною чистотою і здоровим напрямком. Одним з таких продуктів є гречана крупа, отримана із зерна гречки. При вирощуванні гречки не застосовуються хімічні добрива, що робить її екологічно чистою. Україна знаходиться в трійці світових лідерів виробників гречки. Ця культура переважно споживається в країнах, де її виробляють, також в останні роки новий поштовх світового споживання гречки дають розвинені азіатські країни. На сьогодні існуючі технології виробництва гречаної крупи, є дуже складними і енергоємними, вимагають великої кількості обладнання. При цьому якість і вихід готової продукції не реалізують потенційні можливості, закладені в зерні. В статті наведено удосконалену технологію виробництва гречаної крупи, яка включає наступні етапи: очищення зерна від домішок, попереднє розділення зерна гречки на потоки, роздільне пропарювання різних за крупністю потоків, розділення потоків на фракції, диференціацію режимів лущення і обробки та контроль. Особливістю розробленої технології є можливість пропарювання кожної фракції зерна гречки окремо: для крупніших фракцій передбачені більш жорсткіші режими – тиск пари 0,30-0,35 МПа, тривалість пропарювання 5-7 хв.; для дрібніших фракцій менш жорсткіші режими – тиск пари 0,25-0,30 МПа, тривалість пропарювання 4-6 хв. Такий диференціальний підхід дозволяє максимально зберегти термолабільні біологічно активні речовини та підвищити вихід і якість готової продукції. За даною технологією передбачено отримання трьох сортів гречаної крупи, вирівняною за кольором та крупністю: ядриця відібрана вищого ґатунку, ядриця першого ґатунку та дрібна ядриця. Вихід при переробці зерна гречки вирощеного в Україні складає: для ядриці відібраної вищого ґатунку – 35-40%; для ядриця першого ґатунку – 25-30%; для дрібної ядриці – 4-8%. Кожен вид отриманої крупи за запропонованою технологією має свого споживача та свою ціну. Така технологія дозволить істотно підвищити приваблювання переробки зерна гречки і поширити попит населення на гречані продукти
- ДокументСПЕЛЬТА – ПРИШЛО ЕЕ ВРЕМЯ(2017) Л. В. Фадеев
- ДокументЕФЕКТИВНІСТЬ ПРЕПАРАТУ «СЕНОСІЛ» ДЛЯ КОНСЕРВУВАННЯ силосу(2017) Николай СЫЧЕВСЬКИЙРішення національної програми підняття продуктивності і ефективності тваринництва неможливо без створення надійної кормової бази, яка багато в чому визначає якість і ціну виробленої продукції. У статті дана оцінка ефективності силосування кукурудзи гомо- і гетероферментативних молочнокислими і пропіоновокислі бактеріями Lactococcus lactis ssp. lactis biovar diacetilactis, Streptococcus thermophilus, Lactobacillus acidophilus, L. plantarum, L. brevis, L. rhamnosus, L. paracasei ssp. paracasei, Propionibacterium shermanii subsp. shermanii. Експериментально підтверджено високу біологічну активність виробничих штамів. Випробування бактеріальної закваски «Сеносіл» в умовах тваринницьких господарств показали, що її застосування гарантує зниження втрат сухих речовин і азоту; одержуваний силос багатий на вітаміни і органічними кислотами. Внесення закваски активно впливає на перебіг мікробіологічних і біохімічних процесів, пригнічуючи розвиток небажаної мікрофлори, сприяючи молочно-кислого бродіння і пригнічуючи маслянокислое. Змінилося співвідношення органічних кислот в силосі, в більш якісну сторону. Вміст молочної кислоти в кормі з закваскою було вище на 6,4%, і оцтової кислоти - на 26,5% в порівнянні з традиційно заготовленим силосом. Наявність масляної кислоти як в першому, так і другому зразках, не виявлено. В результаті більш швидкого підкислення в дослідному силосі пригнічується життєдіяльність небажаної мікрофлори, а саме дріжджів, цвілі і маслянокисле бактерій. Активна кислотність обробленого силосу перебувала на рівні 3,9 і забезпечувала кислотність, необхідну для придушення розвитку гнильної мікрофлори в кормі. Висока біологічна цінність корму забезпечується пробиотическими мікроорганізмами, що входять до складу закваски, і продуктами трансформації ними рослинної сировини. Чисельність молочнокислих мікроорганізмів на три порядки вище, ніж гнильних. Маслянокислі мікроорганізми в силосі з закваскою не виявлені. Силос, консервований з допомогою закваски, більшою мірою забезпечує кормові потреби тварин, сприяє нормалізації травлення тварин, підвищує засвоюваність корму, так рівень засвоюваності крохмалю в дослідному зразку був вище 12%, і показник вживання силосу на 6,5%, що, в кінцевому підсумку, впливає на ефективність роботи тваринницьких господарств. Біологічна і господарська оцінка силосів з кукурудзи з застосуванням розробленого препарату «Сеносіл», а також економічне обґрунтування доцільності використання даної закваски для силосування кормів у виробничих умовах показали її ефективність і затребуваність виробництвом. Технологія силосування кукурудзи з використанням бактеріальної закваски «Сеносіл» широко застосовується в ряді господарств України.
- ДокументТОЧНАЯ АГРОТЕХНОЛОГИЯ БУДУЩЕГО НАЧИНАЕТСЯ СЕГОДНЯ. ПОДСОЛНЕЧНИК(2017) Л. В. ФАДЕЕВ
ТОЧНАЯ АГРОТЕХНОЛОГИЯ БУДУЩЕГО НАЧИНАЕТСЯ СЕГОДНЯ. ПОДСОЛНЕЧНИК